стражничиха

СТРАЖНИЧИ́ХА, и, ж., заст., розм.

Дружина стражника.

Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стражничиха — -и, ж., заст., розм. Дружина стражника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стражничиха — СТРАЖНИЧИ́ХА, и, ж., заст., розм. Дружина стражника. Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Мирний, IV, 1955, 352). Словник української мови в 11 томах