стратегічний

СТРАТЕГІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до страте́гія.

Після тривалих кровопролитних битв військо відходило, згідно з стратегічним планом командування (О. Довженко);

Бійці Захарової оборони зрозуміли військовий хист свого капітана й пройнялися мовчазною повагою до його стратегічних здібностей (Іван Ле);

Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (О. Гончар).

2. Який відповідає вимогам стратегії (у 1 знач.), важливий для здійснення воєнних завдань.

Вже тепер, у вільну хвилину, Крайнюк міг оцінити тодішню .. тактичну й стратегічну обстановку (В. Кучер);

Треба залишити фільварок. Хоч він і є досить вигідний стратегічний пункт, проте наказ був зайняти села – і треба його виконувати (П. Колесник);

// Стос. до великих самостійно діючих військових з'єднань або армії в цілому.

Піднявшись десь із далеких аеродромів, на рівні зірок ідуть могутні машини, гіганти стратегічної авіації (О. Гончар);

Стратегічна розвідка;

Стратегічний фронт.

3. перен. Який містить загальні, основні настанови, важливі для здійснення чого-небудь.

Стратегічне завдання кібернетиків – створити загальнодержавну систему переробки інформації, подібну до великих енергетичних систем (з наук.-попул. літ.).