стратегія

СТРАТЕ́ГІЯ².

СТРАТЕ́ГІЯ, ї, ж.

1. Мистецтво підготовки і ведення війни та великих воєнних операцій.

Хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (О. Гончар);

// Наука про ведення війни – вища воєнна наука.

Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб);

Кіннотою на кораблі! Не вкладалося це ні в які устави, суперечило всім тактикам і стратегіям (О. Гончар);

// Про систему гри в спорті, при якій окремі ходи, комбінації, прийоми підпорядковані загальному, раніше обміркованому плану.

Шахіст-початківець .. повинен спочатку вивчити окремі елементи партії, найпростіші закінчення, типові комбінації, мати уяву про стратегію і тактику шахової гри (з навч. літ.).

2. перен. Мистецтво суспільного економічного і політичного керівництва державою, партією, громадським угрупованням, яке має визначити головний напрям їх дій.

У стратегії переходу до створеня нової енергетичної системи вже можна виділити ряд основних етапів (із журн.).

3. перен. Спосіб дій, лінія поведінки кого-небудь.

– Оленчук усе скаже. Я йому поясню, яка в нього повинна бути стратегія й тактика (І. Микитенко);

Вася Стьопін уперто крутив головою і слухати не хотів дідової стратегії (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стратегія — страте́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стратегія — [стратег'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. стратегія — Ї, ж., комп. Комп'ютерна гра, яка вимагає застосування логічного мислення, побудови стратегічних планів тощо. Словник сучасного українського сленгу
  4. стратегія — (-ії) ж.; комп. Комп'ютерна гра, в якій треба керувати арміями, країнами, поселеннями, популяціями. "Стрілялки", "бродиловки" і "стратегії" — види комп'ютерних іграшок (ВЗ, 10.07.2001). БСРЖ, 569. Словник жарґонної лексики української мови
  5. стратегія — (англ. strategy) мистецтво керувати соціально-економічними процесами, визначення головного напряму у досягненні кінцевого результату. Виділяють: стратегію мінімуму, середнього ризику, допустимого ризику. Економічний словник
  6. стратегія — -ї, ж. 1》 Мистецтво підготовки і ведення війни та великих воєнних операцій. || Наука про ведення війни – вища воєнна наука. || Про систему гри в спорті, за якої окремі ходи, комбінації, прийоми підпорядковано загальному, раніше обміркованому плану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. стратегія — страте́гія (грец. στρατηγία) 1. Найважливіша частина воєнного мистецтва. Включає теорію й практику ведення війни, воєнних кампаній і великих бойових операцій. 2. Мистецтво керівництва суспільною, політичною боротьбою. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. стратегія — Страте́гія, -гії, -гією; -гії, -гій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стратегія — СТРАТЕ́ГІЯ, ї, ж. 1. Мистецтво підготовки і ведення війни та великих воєнних операцій. Хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (Гончар, II, 1959, 406)... Словник української мови в 11 томах
  10. стратегія — рос. стратегия основні форми і методи перспективних дій, пов'язаних з вирішенням основних проблем, реалізацією стратегічних програм, досягненням значних, перспективних стратегічних цілей. Eкономічна енциклопедія