стратиг

СТРАТИ́Г, а, ч.

У Візантії VII–XI – намісник військово-адміністративного округу, який мав у ньому військову і цивільну раду.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стратиг — Страти́г: — полководець [34] Словник з творів Івана Франка
  2. стратиг — А, іст. У Візантії VII– XI ст. голова військово-адміністративного округу – феми. Літературне слововживання
  3. стратиг — -а, ч. У Візантії у 7-11 ст. – намісник феми (див. феми). Великий тлумачний словник сучасної мови