1. Словник української мови у 20 томах

страховитий

СТРАХОВИ́ТИЙ, а, е, рідко.

Який викликає, вселяє почуття страху, переляку.

Наталка не могла одвести від нього очей. І свій, жаданий такий, і в той же час якийсь страховитий, помужнілий (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страховитий — див. страшний Словник синонімів Вусика
  2. страховитий — -а, -е, рідко. Який викликає, вселяє почуття страху, переляку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. страховитий — СТРАХОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Який викликає, вселяє почуття страху, переляку. Наталка не могла одвести від нього очей. І свій, жаданий такий, і в той же час якийсь страховитий, помужнілий (Гончар, II, 1959, 88). Словник української мови в 11 томах
  4. страховитий — Страхови́тий, -а, -е Наводящій страхъ. Словник української мови Грінченка