1. Словник української мови у 20 томах

стрекуліст

СТРЕКУЛІ́СТ, а, ч., розм., рідко.

Дрібний канцелярський службовець;

// перен. Спритна людина, що вміє добре влаштовувати свої справи, вдається до хитрощів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрекуліст — стрекулі́ст іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. стрекуліст — -а, ч., розм., рідко. Дрібний канцелярський службовець. || перен. Спритна людина, що вміє добре залагоджувати свої справи, вдається до хитрощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрекуліст — СТРЕКУЛІ́СТ, а, ч., розм., рідко. Дрібний канцелярський службовець; // перен. Спритна людина, що вміє добре влаштовувати свої справи, вдається до хитрощів. Словник української мови в 11 томах