стресор

СТРЕ́СОР, а, ч.

Несприятливий чинник, що викликає в організмі людини чи тварини стрес.

Наводяться поради щодо подолання стресового стану та керування стресорами (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стресор — стре́сор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стресор — -а, ч. Фактор зовнішнього або внутрішнього середовища, який викликає стрес. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стресор — стре́сор несприятливий фактор зовнішнього або внутрішнього середовища (холод, голодування, психічні й фізичні травми, рентгенівське проміння тощо), який спричинює стан напруження (стресу) в організмі людини й тварин. Словник іншомовних слів Мельничука