стробоскоп
СТРОБОСКО́П, а, ч., техн.
1. Демонстраційний і контрольно-вимірювальний прилад для одержання безперервного руху зображень, а також для фіксування окремих фаз руху.
Вона [машина] посувалась попервах тихенько, плавно, .. після .. замолола колесами, як в стробоскопі (Грицько Григоренко).
2. Прилад для спостереження за роботою рухомих механізмів та їх частин.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стробоскоп — стробоско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стробоскоп — (від грецьк. strobos — кружляння + skopeo — дивлюсь) стосовно до культурно-розважальної сфери спеціальний пристрій у розважальних закладах (дискотеках тощо), за допомогою якого отримують перервне світло-кольорове зображення — стробоскопічний ефект Словник іншомовних соціокультурних термінів
- стробоскоп — -а, ч., тех. Демонстраційний і контрольно-вимірювальний прилад для одержання безперервного руху зображень, а також для фіксування окремих фаз руху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стробоскоп — стробоско́п (від грец. στροβος – кружляння і ...скоп) демонстраційний або контрольно-вимірювальний прилад, дія якого грунтується на стробоскопічному ефекті. Словник іншомовних слів Мельничука
- стробоскоп — СТРОБОСКО́П, а, ч., техн. Демонстраційний і контрольно-вимірювальний прилад для одержання безперервного руху зображень, а також для фіксування окремих фаз руху. Вона [машина] посувалась попервах тихенько, плавно,.. після.. замолола колесами, як в стробоскопі (Григ., Вибр., 1959, 365). Словник української мови в 11 томах