стробіляція
СТРОБІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., біол.
Спосіб безстатевого розмноження, властивий стьожковим червам.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стробіляція — -ї, ж. 1》 Тип безстатевого розмноження – послідовне відділення дочірніх особин шляхом поперечного поділу материнської у деяких безхребетних тварин. 2》 Процес розчленування тіла стрічкових черв'яків на подібні один одному членики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стробіляція — стробіля́ція процес утворення стробіли. Словник іншомовних слів Мельничука