строкато
СТРОКА́ТО.
Присл. до строка́тий 1, 2.
Потоцький задоволено мружився, як ситий кіт, бачачи, як двір його палацу переповнюється кіньми та повозами з строкато вбраними гістьми та їх челяддю (З. Тулуб);
Багато риб красиво й строкато забарвлені (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- строкато — строка́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- строкато — Присл. до строкатий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- строкато — СТРОКА́ТО. Присл. до строка́тий 1, 2. Потоцький задоволено мружився, як ситий кіт, бачачи, як двір його палацу переповнюється кіньми та повозами з строкато вбраними гістьми та їх челяддю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93); Багато риб красиво й строкато забарвлені (Наука.., 7, 1966, 17). Словник української мови в 11 томах