1. Словник української мови у 20 томах

стропальник

СТРОПА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який обслуговує строп (у 2 знач.).

– А той внизу чого гав ловить? – звернулася [Даша] до машиніста. – То стропальник. Він чіпляє трос за блоки (з газ.);

Вчорашній вантажник нині став висококваліфікованим механізатором, що володіє професіями крановщика [кранівника], водія, навантажувача, стропальника та ін (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стропальник — стропа́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стропальник — -а, ч. Робітник, який обслуговує строп (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стропальник — СТРО́ПАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує строп (у 2 знач.). — А той внизу чого гав ловить? — звернулася [Даша] до машиніста. — То стропальник. Він чіпляє трос за блоки (Рад. Укр., 29. Словник української мови в 11 томах