струга
СТРУГА́, и́, ж., діал.
Потік, струмок з швидкою течією.
Рівнина-рівнина, поперетинана бездонними болотами, стругами.., – все те якось давило мою душу (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- струга — Струмок, потік [IV] Словник з творів Івана Франка
- струга — струга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири струги́ діал. Орфографічний словник української мови
- струга — -и, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- струга — СТРУГА́, и́, ж., діал. Потік, струмок з швидкою течією. Рівнина-рівнина, поперетинана бездонними болотами, стругами .., — все те якось давило мою душу (Фр., IV, 1950, 277). Словник української мови в 11 томах
- струга — Струга, -ги ж. Ручей, струя. Словник української мови Грінченка