1. Словник української мови у 20 томах

стругання

СТРУГА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. струга́ти.

В хаті стояв верстат для стругання дерева (І. Нечуй-Левицький);

Пахло обструганою сосною, чути було тілько одноманітний стук та ширк од забивання гвіздків та од стругання рубанком (Грицько Григоренко);

Важку ручну працю – пневматичне рубання – майже цілком замінено газокисневим струганням (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стругання — струга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стругання — -я, с. Дія за знач. стругати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стругання — Різновид обробки різанням плоских та об'ємних поверхонь; ручне (напр., с. дерева рубанком) або машинне (на стругальному верстаті); різновидом с. є довбання. Універсальний словник-енциклопедія
  4. стругання — СТРУГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. струга́ти. В хаті стояв верстат для стругання дерева (Н.-Лев., II, 1956, 392); Пахло обструганою сосною, чути було тілько одноманітний стук та ширк од забивання гвіздків та од стругання рубанком (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах