1. Словник української мови у 20 томах

струминка

СТРУМИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до струми́на́.

Повітряний потік розпилює струминку бензину на дрібненькі краплі, утворюючи горючу суміш (з навч. літ.);

Булгарін .. з насолодою пустив у повітря густу струминку диму (О. Полторацький);

Коли поїзд проходив через якусь станцію, заповзала у вагон гостра червона струминка світла, рухалась по стіні (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струминка — струми́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. струминка — -и, ж. Зменш.-пестл. до струмина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. струминка — СТРУМИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до струми́на́. Повітряний потік розпилює струминку бензину на дрібненькі краплі, утворюючи горючу суміш (Автомоб., 1957, 74); Булгарін.. з насолодою пустив у повітря густу струминку диму (Полт., Повість.. Словник української мови в 11 томах