стручковий
СТРУЧКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.
Прикм. до стручо́к;
// Який має стручок з насінням.
Стручкову квасолю бланшують доти, поки м'якуш не стане еластичним і не буде ламатися при згинанні (з наук.-попул. літ.);
Перець стручковий солодкий сортують, миють, зрізують частину стручка з плодонiжкою, виймають насiння з м'якоттю i промивають (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стручковий — стручко́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
- стручковий — -ова, -ове. Прикм. до стручок. || Який має стручок з насінням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стручковий — СТРУЧКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Прикм. до стручо́к; // Який має стручок з насінням. Стручкову квасолю бланшують доти, поки м’якуш не стане еластичним і не буде ламатися при згинанні (Укр. страви, 1957, 416). Словник української мови в 11 томах