1. Словник української мови у 20 томах

стрільний

СТРІ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко.

1. Стос. до стрільби (див. стрільба́¹ 1).

Іде весна. Хутко вже зацвірінькають пташки, повіє теплий вітерець, запахне стрільним порохом у повітрі (П. Козланюк);

Смерть має свій дух. Вона тхне кров'ю, стрільним порохом (М. Томчаній).

2. Те саме, що вогнепа́льний 2.

Стрільна рана (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрільний — стрі́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. стрільний — -а, -е, рідко. 1》 Стос. до стрільби (див. стрільба I 1)). 2》 Те саме, що вогнепальний 2). Стрільна рана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрільний — СТРІ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. 1. Стос. до стрільби ( див. стрільба́¹ 1). Іде весна. Хутко вже зацвірінькають пташки, повіє теплий вітерець, запахне стрільним порохом у повітрі (Козл., Щури.., 1956, 159); Смерть має свій дух. Словник української мови в 11 томах
  4. стрільний — Стрільний, -а, -е Огнестрѣльный. Стрільни рана. Словник української мови Грінченка