ступенювання

СТУПЕНЮВА́ННЯ, я, с.

Поділ на ступені; утворення ступенів.

Дедалі частіше звертаємося до описового ступенювання прикметників (більш, найбільш), хоч для української мови притаманне суфіксальне (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступенювання — ступенюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ступенювання — -я, с. Розміщення, розподіл, класифікація чогось або когось на певних ступенях. Великий тлумачний словник сучасної мови