стінолам
СТІНОЛА́М, а, ч., заст.
Пристосування для руйнування стін (у 3 знач.).
Молодці рубали грубі ялиці, заострювали [загострювали] їх з обох кінців, мов палі, прив'язували до обрубаних із гілля пнів важке каміння, щоб ті новомодні стінолами плили попід водою (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me