субетнос
СУБЕ́ТНОС, у, ч.
Частина певного етносу, якій властиві особливі риси.
За числом і різноманітністю своїх субетносів, за багатством своїх етнографічних культур українці належать до великих народів (Д. Павличко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- субетнос — субе́тнос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови