суботники

СУБО́ТНИКИ, ів, мн. (одн. субо́тник, а, ч.).

1. Одна з груп духовних християн, в основі віровчення якої лежить Старий Завіт.

2. Одна з назв послідовників Церкви адвентистів сьомого дня.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me