суверенітет

Значення в інших словниках

1. суверенітет — сувереніте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. суверенітет — (держави) самостійність, незалежність, непідлеглість. Словник синонімів Караванського
3. суверенітет — [сувеиреин'ітет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
4. суверенітет — (англ. sovereignty) повна незалежність держави від інших держав в її внутрішніх справах та зовнішніх відносинах. Економічний словник
5. суверенітет — -у, ч. 1》 Незалежність і самостійність держави в її зовнішніх і внутрішніх справах. 2》 Становище суверена, право верховної влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. суверенітет — сувереніте́т (нім. Souveranitat, франц. souverainete) незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні й зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держази. Словник іншомовних слів Мельничука
7. суверенітет — Риса, притаманна державі, яка полягає у незалежності від ін. держав та самостійності у врегулюванні внутрішніх проблем; елементи суверенітету: контроль за територією, незалежність, вільний від зовнішнього втручання політичний, соціальний та економічний устрій. Універсальний словник-енциклопедія
8. суверенітет — Сувереніте́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. суверенітет — СУВЕРЕНІТЕ́Т, у, ч. 1. Незалежність і самостійність держави в її зовнішніх і внутрішніх справах. Державний суверенітет наших республік гарантується всією політикою, економічною і військовою могутністю великого Радянського Союзу (Рад. Укр., 30. Словник української мови в 11 томах
10. суверенітет — рос. суверенитет економічна незалежність держави, регіону від інших держав, регіонів. Eкономічна енциклопедія