сугак
СУГА́К, а, ч.
Ссавець групи антилоп; сайгак, сайга.
– Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками (П. Куліш);
Часто з-під самих кінських копит пурхали важкі дрохви або табунець куріпок, а то з'явиться і зникне в траві схожий на вівцю прудконогий сугак (П. Панч);
* У порівн. Мав [Петро] батькову постать і силу, ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сугак — суга́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сугак — Сайга Словник застарілих та маловживаних слів
- сугак — -а, ч. Ссавець групи антилоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сугак — САЙГА́К (рід антилоп), САЙГА́, СУГА́К. Сайгак прудконогий шмигоне десь далеко-далеко і зникне (М. Коцюбинський); — Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками (П. Куліш). Словник синонімів української мови
- сугак — СУГА́К, а, ч. Ссавець групи антилоп. — Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками (П. Куліш, Вибр., 1969, 123); Часто з-під самих кінських копит пурхали важкі дрохви або табунець куріпок... Словник української мови в 11 томах
- сугак — Сугак, -ка м. 1) Сайга. К. ЧР. 427. КС. 1882. X. 23. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Шух. I. 291. Бываетъ и роговой. Шух. I. 126, 127. Словник української мови Грінченка