1. Словник української мови у 20 томах

судьбище

СУ́ДЬБИЩЕ, а, с., заст.

Суд (у 1–4 знач.).

[Калеб:] Гай-гай! стареча пам'ять! Виразно ж тут [у Біблії] стоїть, що жаден майстер на судьбищах не має промовляти (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судьбище — су́дьбище іменник середнього роду суд арх., ірон. Орфографічний словник української мови
  2. судьбище — -а, с., заст., ірон. Суд (у 1-4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. судьбище — СУ́ДЬБИЩЕ, а, с., заст., ірон. Суд (у 1-4 знач.). [Калеб:] Гай-гай! стареча пам’ять! Виразно ж тут [у біблії] стоїть, що жаден майстер на судьбищах не має промовляти (Л. Укр., III, 1952, 77). Словник української мови в 11 томах