1. Словник української мови у 20 томах

суковатий

СУКОВА́ТИЙ, а, е, діал.

Сукуватий.

Виломав [Ґава] суковату палицю, почепив на її кінці мішок з раками і, взявши палицю на плечі, пішов до Дрогобича (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суковатий — сукова́тий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. суковатий — -а, -е, діал. Сукуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суковатий — СУКОВА́ТИЙ, а, е, діал. Сукуватий. Виломав [Гава] суковату палицю, почепив на її кінці мішок з раками і, взявши палицю на плечі, пішов до Дрогобича (Фр., III, 1950, 51). Словник української мови в 11 томах