сулінг

СУЛІ́НГ, а, ч.

Індонезійський духовий музичний інструмент у вигляді довгої бамбукової трубки з бічними отворами.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сулінг — -а, ч. Загальна назва подовжніх бамбукових флейт у народів Індонезії, Малайзії, Філіппін. Великий тлумачний словник сучасної мови