1. Словник української мови у 20 томах

сумбурний

СУМБУ́РНИЙ, а, е.

Позбавлений ясності, системності, порядку; плутаний, безладний.

Боюсь тільки, що лист цей буде надто сумбурний, і Ви не повірите, що писав його я – людина методична і досить урівноважена (Ю. Шовкопляс);

Як і всяка комаха, я, звичайно, хочу жити, хочу метушитися по планеті ще певний час, але коли б це треба було для цілковитого знищення воєн – даруйте за високий штиль – єй-єй, не пошкодував би для цього свого малого сумбурного життя (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумбурний — сумбу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сумбурний — -а, -е. Позбавлений ясності, системності, порядку; плутаний, безладний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сумбурний — БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. сумбурний — СУМБУ́РНИЙ, а, е. Позбавлений ясності, системності, порядку; плутаний, безладний. Боюсь тільки, що лист цей буде надто сумбурний, і Ви не повірите, що писав його я — людина методична і досить урівноважена (Шовк., Інженери, 1935, 194). Словник української мови в 11 томах