сумерк

СУ́МЕРК, у, ч., діал.

Присмерк, смеркання.

Година була надвечірня, закутана в сумерк (О. Кобилянська);

Сумерк западав щораз густіший (І. Франко);

* Образно. Тяжко, важко вік свій коротати У незнання сумерці німім (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумерк — су́мерк іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. сумерк — див. темрява Словник синонімів Вусика
  3. сумерк — -у, ч., діал. Присмерк, смеркання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сумерк — Смерк, присмерк, померк, сутінь, сутінок, сутінки Словник чужослів Павло Штепа
  5. сумерк — СУ́ТІНКИ (напівтемрява після заходу або до сходу сонця), СУ́ТІНОК рідше, СУ́ТІНЬ, ПО́МЕРКИ мн., ПО́МЕРК рідше, МО́РОК, СТУ́МА заст. поет., ЗМРОК (ЗМРІК) діал.; СМЕРКА́ННЯ, СМЕРК, ПРИ́СМЕРКИ, ПРИ́СМЕРК, ПРИМЕРКА́ННЯ, СУ́МОРОК діал., СУ́МЕРК діал. Словник синонімів української мови
  6. сумерк — СУ́МЕРК, у, ч., діал. Присмерк, смеркання. Година була надвечірня, закутана в сумерк (Коб., III, 1956, 263); Сумерк западав щораз густіший (Фр., VI, 1951, 179); *Образно. Тяжко, важко вік свій коротати У незнання сумерці німім (Фр., X, 1954, 24). Словник української мови в 11 томах