суперлатив
СУПЕРЛАТИ́В, а, ч., лінгв.
Форма найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суперлатив — суперлати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови