суперниця
СУПЕ́РНИЦЯ, і, ж.
Жін. до супе́рник.
Панії з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі оздоби, або розквітали гордовитою радістю від почуття своєї переваги (З. Тулуб);
Увижається [дівчині]: на колодці сидять Гриць, обнявшись із суперницею (С. Васильченко);
З результатом 6 м 92 см Інесса не залишила шансів своїм суперницям... (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суперниця — супе́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- суперниця — -і. Жін. до суперник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суперниця — СУПЕ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до супе́рник. Панії з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі оздоби, або розквітали гордовитою радістю від почуття своєї переваги (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94)... Словник української мови в 11 томах