супниця
СУ́ПНИЦЯ, і, ж.
Те саме, що супни́к.
Підприємство випускало в основному столовий посуд – тарілки, сільнички, хріннички, супниці тощо (з наук.-попул. літ.);
Військові ранги теж запозичили з кухонного лексикона. Полковника орти називали чорбаджієм – майстром великої супниці, лейтенанти називались сакка-башами – водоносами (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супниця — су́пниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- супниця — -і, ж. Те саме, що супник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- супниця — СУ́ПНИЦЯ, і, ж. Те саме, що супни́к. Підприємство випускало в основному столовий посуд — тарілки, сільнички, хріннички, супниці тощо (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 91). Словник української мови в 11 томах