1. Словник української мови у 20 томах

супочинок

СУПОЧИ́НОК, нку, СУПОЧИ́ВОК, вку, ч., діал.

Спочинок.

– Сеї ночі я остануся ще коло вашої матері, а ви йдіть до супочинку... (О. Кобилянська);

Важкі фотелі стояли твердо і гордо на своїх грубих коротеньких лабах; софи під дзеркалами немов зітхали глибоко час від часу, запрошуючи до супочивку (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супочинок — супочи́нок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. супочинок — -нку, супочивок, -вку, ч., діал. Спочинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. супочинок — СУПОЧИ́НОК, нку, СУПОЧИ́ВОК, вку, ч., діал. Спочинок. — Сеї ночі я остануся ще коло вашої матері, а ви йдіть до супочинку… (Коб., III, 1956, 216); Важкі фотелі стояли твердо і гордо на своїх грубих коротеньких лабах... Словник української мови в 11 томах