супремум

СУПРЕ́МУМ, а, ч., мат.

Верхня межа певної множини чесел.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супремум — супре́мум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови