супровід
СУ́ПРОВІД, воду, ч.
1. Дія за знач. супрово́джувати, супрово́дити 1, 3–5.
Коли Володко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася від нього і холодно сказала: – Мій пане, я вас не люблю і за ваш супровід дякую (І. Франко);
– Коли не можете лишитись у нас, то ми вас проведемо, – сказала Краньцовська. Почувала в своїм серці вдяку .. та й хотіла йому показати її своїм супроводом (Л. Мартович).
2. Те, що супроводить яку-небудь дію, явище.
Від звичайної поштивої, з прихованою іронією нудоти, до якої Нікольський звик, як до неминучого супроводу його лекцій, на екзамені не лишилося й сліду (О. Полторацький);
Записано кращі мордовські пісні з дикторським супроводом (з газ.).
3. Гра на музичному інструменті, спів, які супроводжують чию-небудь гру або спів.
Українські кобзарі й лірники і досі зберегли інструментальний супровід при співі (з наук.-попул. літ.);
Вони часто вечорами співали дуети, дівчина одночасно і співала й вела супровід на роялі (Іван Ле);
* Образно. Технік Силантьєв спав .. Кіт Жук-Мурка міцніше згорнувся в куточку на нарах і мурмотів під супровід силантьєвського хропіння (М. Трублаїні).
4. Група людей, яка супроводжує кого-небудь; почет при комусь.
Се був коршмар [корчмар] і з ним чималий супровід: Кінь віз дочку, за нею йшла услід Бабуся, .. Окружних їхало на конях пар із п'ять (І. Франко);
Супровід князя.
5. Група військовослужбовців, бойових машин і т. ін., яка охороняє або конвоює кого-, що-небудь.
В Терехтемирів Сагайдачний прибув уночі .. За монастирською брамою весь військовий супровід старшого спинився (Іван Ле);
Команда супроводу ледве не поплатилась тяжко за вояцьку свою безтурботність, якої, правда, немало хто допускався в ті хмільні дні перемоги... (О. Гончар).
○ (1) У (в) су́проводі, у знач. прийм. з род. в. – разом із ким-, чим-небудь; у чиємусь товаристві; в оточенні когось, чогось; під охороною, конвоєм кого-, чого-небудь.
Командуючого поклали на сани, обмостили ногу і в супроводі ад'ютанта, охорони і лікаря повезли на командний пункт армії (Григорій Тютюнник);
Пливли на захід в супроводі жвавих яструбків важкі бомбардувальники (О. Гончар);
Стежкою, що вела від Дніпра повз Аскольдову могилу, в супроводі жандармів Тарас повертався до Києва (О. Іваненко).
Значення в інших словниках
- супровід — су́провід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- супровід — ФР. товариство, оточення, охорона, конвой; (музичний) акомпаньямент. Словник синонімів Караванського
- супровід — [супров'ід] -воду, м. (на) -вод'і, мн. -водие, -вод'іў Орфоепічний словник української мови
- супровід — -воду, ч. 1》 Дія за знач. супроводжувати, супроводити 1), 3-5). У (в) супроводі кого, чого — разом із ким-, чим-небудь; у чиємусь товаристві; в оточенні когось, чогось; під охороною, конвоєм кого-, чого-небудь. 2》 Те, що супроводить яку-небудь дію, явище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- супровід — АКОМПАНЕМЕ́НТ (гра на одному або на кількох музичних інструментах, що супроводжує чийсь спів або сольне виконання інструменталістів), СУ́ПРОВІД, ПРО́ВІД рідко, ПРИ́ГРА заст. Словник синонімів української мови
- супровід — Су́провід, -воду, -дові, у -воді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- супровід — СУ́ПРОВІД, воду, ч. 1. Дія за знач. супрово́джувати, супрово́дити 1, 3-5. Коли Володко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася від нього і холодно сказала: — Мій пане... Словник української мови в 11 томах