1. Словник української мови у 20 томах

супружний

СУПРУ́ЖНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що подру́жній.

Вона тягла супружне ярмо, не маючи куди дітися (І. Франко);

З сином мала [бабця] довшу конференцію, звертаючи його увагу на скомплікованість [складність] теперішніх його супружних обов'язків (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супружний — СУПРУ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що подру́жній. Вона тягла супружне ярмо, не маючи куди дітися (Фр., VI, 1951, 360); З сином мала [бабця] довшу конференцію, звертаючи його увагу на скомплікованість [складність] теперішніх його супружних обов’язків (Хотк., II, 1966, 56). Словник української мови в 11 томах