супінація
СУПІНА́ЦІЯ, ї, ж., мед.
1. Обертальний рух передпліччя назовні до положення долонею вгору або поворот стопи, за якого внутрішній край її піднімається, а зовнішній – опускається.
2. У фехтуванні – позиція, коли озброєна рука обернена долонею догори.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супінація — супіна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- супінація — -ї, ж. 1》 Поворот руки, за якого долоня обертається вперед і вгору; поворот стопи, за якого внутрішній край її піднімається, а зовнішній – опускається. 2》 У фехтуванні – позиція, коли озброєна рука обернена долонею догори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- супінація — супіна́ція (лат. supinatio, від supino – перекидаю, перевертаю) 1. Поворот руки, при якому долоня обертається вперед і вгору; поворот стопи, при якому внутрішній край її піднімається, а зовнішній – опускається. 2. У фехтуванні – позиція,коли озброєна рука обернена долонеюдогори. Словник іншомовних слів Мельничука