1. Словник української мови у 20 томах

сурганитися

СУРГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм.

Іти поволі, через силу; волочитися, плестися.

Ігор полегшено зітхнув. Здається, не даремно сурганилися вони з Ярославною та дітьми в таку далечінь (В. Малик);

// Іти, з'являтися куди-небудь (про когось небажаного).

– Ой, лишечко! Це ж Мокрієвська сурганиться, певно, до нас! – сказала Уляся й скривилась (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурганитися — сурга́нитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сурганитися — див. іти Словник синонімів Вусика
  3. сурганитися — -нюся, -нишся, недок., розм. Іти поволі, через силу; волочитися, плестися. || Іти куди-небудь, з'являтися десь (про когось небажаного). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сурганитися — СУРГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. Іти поволі, через силу; волочитися, плестися; // Іти, з’являтися куди-небудь (про когось небажаного). — Ой, лишечко! Це ж Мокрієвська сурганиться, певно, до нас! — сказала Уляся й скривилась (Н.-Лев., IV, 1956, 320). Словник української мови в 11 томах
  5. сурганитися — Сурганитися, -нюся, -нишся гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192. Словник української мови Грінченка