сухолист

СУХО́ЛИ́СТ, сухо́ли́сту, ч., збірн.

Сухе листя.

З мого вікна видніється хатина, Закидана сухолистом рудим (В. Бичко);

* У порівн. – Це ж не весна, а справдішній пожар. Мов сухолист, горить озимина (П. Воронько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухолист — сухоли́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сухолист — -у, ч., збірн. Сухе листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сухолист — СУХОЛИ́СТ, у, ч., збірн. Сухе листя. З мого вікна видніється хатина, Закидана сухолистом рудим (Бичко, Простота, 1963, 153); *У порівн. — Це ж не весна, а справдішній пожар. Мов сухолист, горить озимина (Воронько, Тепло.., 1959, 37). Словник української мови в 11 томах