суцільність

СУЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. суці́льний.

Несподіваний бічний удар порушив суцільність угорських загонів (А. Хижняк);

Костомарів писав, що географічні умови староруського життя і політичні обставини сполучали єдність і суцільність всієї Руської землі з окремішністю її частин, що кожна з них жила своїм власним життям (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суцільність — суці́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. суцільність — -ності, ж. Абстр. ім. до суцільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суцільність — Суці́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. суцільність — СУЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до суці́льний. Несподіваний бічний удар порушив суцільність угорських загонів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 512). Словник української мови в 11 томах