суцільність
СУЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. суці́льний.
Несподіваний бічний удар порушив суцільність угорських загонів (А. Хижняк);
Костомарів писав, що географічні умови староруського життя і політичні обставини сполучали єдність і суцільність всієї Руської землі з окремішністю її частин, що кожна з них жила своїм власним життям (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суцільність — суці́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- суцільність — -ності, ж. Абстр. ім. до суцільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суцільність — Суці́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- суцільність — СУЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до суці́льний. Несподіваний бічний удар порушив суцільність угорських загонів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 512). Словник української мови в 11 томах