сушняк
СУШНЯ́К, у́, ч., збірн., розм.
1. Сухі дерева, кущі; сухе суччя, гілки.
– Як опинилася в лісі? – Сушняк збирала (О. Кундзич);
Він клопочеться, щоб впору обрізати сушняк, позшкрібати із стовбурів стару кору, в якій ховаються шкідники (з наук. літ.);
Десь після півночі почула [Марія] шелестіння сушняку під чиїмись ногами (Іван Ле).
2. Сушені фрукти, ягоди; сушня.
Привабливим сміхом засміялася Юля, смачно уплітаючи кисіль із домашнього сушняку і викладаючи на газетку кісточки (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сушняк — сушня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сушняк — див. залишок; хмиз Словник синонімів Вусика
- сушняк — У, ч. Відчуття спраги при похміллі. Я прокинувся з бодуна, але прокинувся не сам — мене розбудив Ездра-молодший, до того ж навіть крізь сон мучив мене страшний сушняк (Ю. Іздрик). Словник сучасного українського сленгу
- сушняк — (-у) ч. 1. мол. Сухе вино. БСРЖ, 576; СЖЗ, 98. 2. мол., жрм. Сильна спрага після вживання наркотику чи алкоголю. Серед ночі прокинувся від сушняку і бажання помочитися (В. Словник жарґонної лексики української мови
- сушняк — -у, ч., збірн., розм. 1》 Сухі дерева, кущі; сухе суччя, гілки. 2》 Сушені фрукти, ягоди; сушня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сушняк — СУХОСТІ́Й (засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені), СУШНЯ́К, СУШНИ́К, СУШ розм. Калюжний з Костею, провалюючись у заметах, пішли шукати сухостою (Григорій Тютюнник); Ходить не находиться тут дідусь Тарас.. То сушняк він спалює (М. Словник синонімів української мови
- сушняк — Сушни́к і сушня́к, -ку́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сушняк — СУШНЯ́К, у́, ч., збірн., розм. 1. Сухі дерева, кущі; сухе суччя, гілки. — Як опинилася в лісі? — Сушняк збирала (Кундзич, Пов. і нов. Словник української мови в 11 томах
- сушняк — Сушняк, -ка м. = сушник. Словник української мови Грінченка