1. Словник української мови у 20 томах

суєтність

СУ́ЄТНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до су́єтний.

Франсіско Пісарро намагався втихомирити свого брата. Він говорив йому про суєтність життя, про офіцерські обов'язки (Ю. Бедзик);

Патріарх Кирило не забув розмови у бібліотеці Теона. Та відвертість не очистила його серце від суєтності й владолюбства, а запалила ще чорніший вогонь у його ницій душі (О. Бердник);

Вулицею снували терехівці – смішні й ниці в своїй суєтності: Іван Кирилович заплющив очі – бруднувата, провінційна сірість на деревах, траві, на обличчях (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суєтність — су́єтність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. суєтність — -ності, ж. Абстр. ім. до суєтний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суєтність — СУ́ЄТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до су́єтний. Франсіско Пісарро намагався втихомирити свого брата. Він говорив йому про суєтність життя, про офіцерські обов’язки (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 36). Словник української мови в 11 томах