сфінкс

СФІНКС, а, ч.

1. У стародавньому Єгипті – кам'яна фігура лежачого лева з головою людини, яка уособлювала владу фараона.

Йосип заходився хату Із очерету будувати, Щоб хоч укритися вночі. З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться (Т. Шевченко);

Над самим спуском до води стояли два стародавні сфінкси, споруджені з сієніту 2700 літ тому (О. Ільченко);

* У порівн. Вчителька сиділа нерушимо, як єгипетський кам'яний сфінкс (І. Нечуй-Левицький);

Огей замріявся і скам'яніло, без жодного виразу на обличчі, як сфінкс, дивиться в одну точку (Олесь Досвітній);

// Про таку фігуру або її варіант, вирізьблений як прикраса.

Серед інших будівель тут [в Ольвії] був великий будинок, що належав скіфському царю Спілу, оздоблений .. сфінксами і грифонами (з наук. літ.);

Тепер в Каїрі можна побачити сфінкса, що сп'явся на ноги, новий гігантський монумент (з наук.-попул. літ.).

2. У давньогрецькій міфології – крилате чудовисько з головою жінки й тулубом лева, яке задавало нерозв'язні загадки.

Біля селища Предущельне Кримської області стоїть восьмиметрова скеля, яка дуже скидається на сфінкса, цю легендарну напівлюдину-напівзвіра, породжену змієподібними чудовиськами Тіфоном та Єхідною (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Він був величний і недоступний, зосереджений в собі і загадковий, наче сфінкс (П. Колесник).

3. перен. Про загадкову істоту, таємничу, незрозумілу людину або взагалі про що-небудь таємниче, загадкове, незрозуміле.

Дитина – це загадка, живий сфінкс (О. Гончар);

Наука лише торує підступи до заповітного сфінкса творчості, що гордо височить над морем знань (з наук.-попул. літ.).

4. Великий метелик, гусениця якого, піднімаючи передню частину тіла, нагадує єгипетську статую.

5. Вузьконоса мавпа роду павіанів, шерсть на шиї та плечах самців якої має вигляд гриви.

◇ (1) Як сфінкс, зі сл. мовча́ти. – повністю, абсолютно.

– О, мої наївності! Мовчу, як сфінкс. – І раптом додала: – А все-таки ваші розмови про франкмасонів я підслухала (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сфінкс — -а, ч. 1》 У Стародавньому Єгипті – кам'яна фігура лежачого лева з головою людини, яка уособлювала владу фараона. || Про таку фігуру або її варіант, вирізьблений як прикраса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сфінкс — У мистецтві стародавнього Єгипту зображення лежачого лева з головою людини (зазвичай портретом володаря) або тварини (символу божества); найвідоміший с., викутий з монолітної скелі в Ґізі. Універсальний словник-енциклопедія
  3. сфінкс — (грец. sphinx), -а, ч. 1. У Стародавньому Єгипті – кам'яна фігура лева з людською головою. 2. У давньогрецькій міфології крилате чудовисько з лев'ячим тулубом, жіночими грудьми і головою, що жило на скелі поблизу Фів; Сфінкс з'їдав тих перехожих... Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. сфінкс — Сфінкс, -кса; -кси, -ксів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сфінкс — сфінкс 1 іменник чоловічого роду, істота крилате чудовисько з головою жінки й тулубом лева міф. сфінкс 2 іменник чоловічого роду, істота великий метелик; вузьконоса мавпа роду павіанів сфінкс 3 іменник чоловічого роду щось загадкове, незрозуміле Орфографічний словник української мови
  6. сфінкс — як сфінкс, зі сл. мовча́ти. Повно, абсолютно. — О, мої наївності! Мовчу, як сфінкс.— І раптом додала: — А все-таки ваші розмови про франкмасонів я підслухала (М. Хвильовий). Фразеологічний словник української мови
  7. сфінкс — СФІНКС, а, ч. 1. У стародавньому Єгипті — кам’яна фігура лежачого лева з головою людини, яка уособлювала владу фараона. Йосип заходився хату Із очерету будувати, Щоб хоч укритися вночі. Словник української мови в 11 томах
  8. сфінкс — (грец.) Скульптурне зображення міфічної тварини з тулубом могутнього лева і головою людини, іншого звіра або птаха, яке було дуже поширено в монументальному мистецтві Стародавнього Єгипту. В античній Греції сфінкс уявлявся у вигляді крилатого лева с головою і грудьми жінки (порівн. грифон). Архітектура і монументальне мистецтво
  9. сфінкс — сфі́нкс (грец. Σφίγξ, «Душителька») 1. У давньогрецькій міфології крилате чудовисько з головою жінки й тулубом лева. 2. У Стародавньому Єгипті – кам’яна фігура лежачого лева з головою людини. 3. Переносно – загадкова істота; незрозуміла людина. 4. Метелик родини бражникових. Словник іншомовних слів Мельничука