1. Словник української мови у 20 томах

схарапудити

СХАРАПУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, розм.

Викликати переляк, страх; налякати.

– Це ти, козачко, схарапудила мого коня? – крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький);

Лаврін рвав траву, листя з дерев – жеребець не давався. Видно, мав норов, а може, його схарапудили чужинці (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схарапудити — схарапу́дити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. схарапудити — -джу, -диш, док., перех., розм. Викликати переляк, страх; налякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схарапудити — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  4. схарапудити — СХАРАПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Викликати переляк, страх; налякати. — Це ти, козачко, схарапудила мого коня? — крикнув Єремія (Н.-Лев., VII, 1966, 121). Словник української мови в 11 томах