1. Словник української мови у 20 томах

схильці

СХИ́ЛЬЦІ, присл., розм.

Те саме, що на́хильці 2.

Видно, ящик був важкуватий, бо матрос ішов схильці на ту руку, в якій тримав свою ношу (В. Кучер);

Не гаючись, схильці, як злодій, я підійшов до бовдура, де він упирався в лежень, і видобув з кишені припасеного здоровезного цвяха (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схильці — схи́льці прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. схильці — присл., розм. Те саме, що нахильці 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схильці — СХИ́ЛЬЦІ, присл., розм. Те саме, що на́хильці 2. Видно, ящик був важкуватий, бо матрос ішов схильці на ту руку, в якій тримав свою ношу (Кучер, Трудна любов, 1960, 549). Словник української мови в 11 томах