схитнутися
СХИТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Злегка хитнутися або почати хитатися, коливатися.
Коли дзвони, схитнувшись разом, пішли у танець, великі, середні й маленькі.., з усіх усюдів сипнули люди так, наче дзвони тягли їх до себе (М. Коцюбинський);
Тихо, мов утка [качка], подався човен уперед, схитнувшись з боку на бік (Панас Мирний);
Було тихо і парко, жодна очеретина не схитнеться (Ю. Збанацький).
2. Хитнувшись, нахилитися; втративши рівновагу, зробити рух з одного боку в інший; похитнутися.
Здорова постать замахнула руками вгору, і Зінько почув, як щось тверде штовхнуло його болюче в груди так дуже, що він схитнувся (Б. Грінченко);
Разів зо три диркнув кулемет. Літак схитнувся, зачмихав димом, блиснуло під крилом рухливе полум'я (Ю. Збанацький);
Великий шматок заборола затріщав, схитнувся, похилився і полетів разом з печенігами, що чіплялись за нього, вниз (С. Скляренко);
Ослін неждано схитнувся, полісовщик скочив з дошки (М. Стельмах);
// Задрижати від струсу, удару, руху повітря і т. ін.
Як земля під ногами схитнеться, Валяться цілі міста і, розхитані, згубу віщують (М. Зеров);
Посунув танк, аж ґрунт під ногами Схитнувсь у матері (В. Мисик);
Схитнувсь на каганчику вогник (І. Вирган);
Тендітний вогник схитнувсь у темряві (П. Колесник).
3. перен. Відступити, послабити опір.
Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! Ми стали твердо тут і не схитнемось ми, Струмує наша кров у цих плодах і травах (М. Рильський);
// Відчути сумнів, непевність у своїй правоті, правильності дій і т. ін.
Байдужий вбивця не схитнеться; Нема рятунку; звів курка. Порожнє серце рівно б'ється, З пістолем не здригне рука... (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова).
4. перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно, правильно сприймати і розуміти навколишнє.
Годі! Хоча б де єдина Щира душа відгукнулась! Годі! Близька домовина. Що ж? Невеличка людина... Винна сама, що схитнулась (П. Грабовський);
– Справжній був поет, та шкода, що пуття Не буде з його, бо схитнувся (В. Самійленко);
[Ковшик:] Мій Кандиба теж захворів. Схитнувся бідолаха. Як тільки я з ким-небудь почну говорити, він усе записує. Думаю я його в Київ на перевірку до лікарів відправити (О. Корнійчук).
Значення в інших словниках
- схитнутися — схитну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- схитнутися — -нуся, -нешся, док. 1》 Злегка хитнутися або почати хитатися, коливатися. 2》 Хитнувшись, нахилитися; втративши рівновагу, зробити рух з одного боку в інший; похитнутися. || Заколиватися, задрижати від струсу, удару, руху повітря і т. ін. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схитнутися — СХИТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Злегка хитнутися або почати хитатися, коливатися. Коли дзвони, схитнувшись разом, пішли у танець, великі, середні й маленькі.., з усіх усюдів сипнули люди так, наче дзвони тягли їх до себе (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- схитнутися — Схитнутися, -тнуся, -нешся гл. 1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Чуб. III. 22. Кладочка схитнулась — сестриця втонула. н. п. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться. Чуб. V. 113. Словник української мови Грінченка