1. Словник української мови у 20 томах

схлипування

СХЛИ́ПУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. схли́пувати і звуки, утворювані цією дією.

Почулося схлипування, далі плач... Христя підвелася (Панас Мирний);

Схлипування її були густі й глибокі, а з-поміж них іноді виривалися розпачливі слова (Г. Епік);

Дитина в коші надривалася від крику. Вірніше, вона вже не кричала, лише хрипле схлипування неслося з її грудей (О. Донченко);

* Образно. Ріка зітхнула, затрепетала, вдарилась у берег, і пором поплив, залишаючи позад себе схлипування закучерявленої води (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схлипування — схли́пування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. схлипування — -я, с. Дія за знач. схлипувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схлипування — ПЛАЧ, СЛЬО́ЗИ, СХЛИ́ПУВАННЯ, ГОЛОСІ́ННЯ, РИДА́ННЯ підсил., РЮ́МСАННЯ розм., РЕВ (РЕ́ВИ) розм., РЕВІ́ННЯ розм., РЕ́ВИЩЕ підсил. розм., ВИТТЯ́ підсил. розм., ХЛИ́ПИ розм., СКВИРК діал. — Маріє, не бери собі того так до серця... Плачем лихо не виплачеш (Р. Словник синонімів української мови
  4. схлипування — СХЛИ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. схли́пувати і звуки, утворювані цією дією. Почулося схлипування, далі плач… Христя підвелася (Мирний, III, 1954, 174); Схлипування її були густі й глибокі, а з-поміж них іноді виривалися розпачливі слова (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
  5. схлипування — Схлипування, -ня с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування. Мир. Пов. І. 20. Словник української мови Грінченка