схолоднілий

СХОЛОДНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. до схолодні́ти;

// схолодні́ло, безос. пред.

При спогаді про матір замовкло і схолодніло в його душі (О. Кобилянська).

2. у знач. прикм. Те саме, що холо́дний.

Позавчора увечері, за всю зиму вперше, зняли з прогоничів сільбудівські вікна, і схолоднілий зал прийняв в свої давно не мазані стіни колгоспну молодь (І. Кириленко);

// перен. Байдужий, нечутливий.

Оточили [рудокопи] його, потягли в своє повне енергії коло. Орест, розчулений, не пручався, почуваючи, як схолодніле його серце раптом розтавало, зігріте теплом оточення (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схолоднілий — схолодні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. схолоднілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до схолодніти. 2》 у знач. прикм. Те саме, що холодний. || перен. Байдужий, нечутливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. схолоднілий — СХОЛОДНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до схолодні́ти. 2. у знач. прикм. Те саме, що холо́дний. Позавчора увечері, за всю зиму вперше, зняли з прогоничів сільбудівські вікна... Словник української мови в 11 томах