1. Словник української мови у 20 томах

східняк

СХІДНЯ́К, а́, ч., розм.

1. Уродженець східних областей України.

Він ще й досі не цілком звикся із своїм новим становищем, і в товаристві “східняків” болісно почував свою відсталість (О. Гончар);

– Я доповідав уже, пане, – виступив наперед тонкобровий. – Той східняк мав гранату (І. Муратов).

2. Східний вітер.

Другий тиждень дме східняк проклятий! (І. Вирган).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. східняк — східня́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. східняк — -а, ч., розм. 1》 Уродженець східних областей України. 2》 Східний вітер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. східняк — СХІДНЯ́К, а́, ч., розм. 1. Уродженець східних областей України. Він ще й досі не цілком звикся із своїм новим становищем, і в товаристві «східняків» болісно почував свою відсталість (Гончар, III, 1959, 384); — Я доповідав уже, пане... Словник української мови в 11 томах