сюркати
СЮ́РКАТИ, аю, аєш, недок.
Те саме, що сюрча́ти.
Майже біля їхніх ніг у сухому торішньому листі шубралася якась птаха, сюркала тихо, він намагався згадати, що це за пташка, й враз згадав – цвіркун, і зрадів... (Ю. Мушкетик);
Сюркає в руках у Олексія дерев'яний юрик (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сюркати — сю́ркати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сюркати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що сюрчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сюркати — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- сюркати — СЮ́РКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що сюрча́ти. Сюркає в руках у Олексія дерев’яний юрик (Цюпа, Три явори, 1958, 14). Словник української мови в 11 томах