сякнути
СЯКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, у сполуч. зі сл. ніс.
Однокр. до сяка́ти.
Проганяючи дрімоту, Огоновський вийняв здоровенну хустку і сякнув носа так, що всі аж здригнулися від несподіванки (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me