сіденький
СІДЕ́НЬКИЙ, а, е, рідко.
Зменш.-пестл. до сіди́й.
Панок плохенький, невеличкий, сухенький, сіденький, ходить собі по горниці та щось думає (Г. Квітка-Основ'яненко);
Поверх каменя сіденького Молоденький в'яз видніє ся (А. Метлинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіденький — -а, -е, рідко. Зменш.-пестл. до сідий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіденький — СІДЕ́НЬКИЙ, а, е, рідко. Зменш.-пестл. до сіди́й. Панок плохенький, невеличкий, сухенький, сіденький, ходить собі по горниці та щось думає (Кв.-Осн., II, 1956, 277); Поверх каменя сіденького Молоденький в’яз видніє ся (Метл. і Кост., Тв., 1906, 19). Словник української мови в 11 томах